Мені важко з вами, батьки!
Іноді спілкування з батьками носить воістину катастрофічний характер. Це може бути, тому, що ми більш чутливі до їх оцінок і зауважень, наші реакції на них більш емоційні. Дивно, але те, що ми з легкістю прощаємо стороннім людям, в батьках ми часто не переносимо.
У міру дорослішання і отримання досвіду, ми часто відходимо від батьків або одного з них. Багато дорослих люди воліють тримати їх на відстані, щоб не відчувати негативу, коли вони з наполегливістю постійно втручаються у справи дітей. Адже рідко яке важливе життєве подія проходить без коментарів старших. Вони бажають обговорювати наші успіхи і падіння, вибір супутника життя, придбання професії, подорожі і відпочинок, приготування їжі, прибирання у квартирі, роботу, стиль одягу, подарунки, відносини, почуття…Але якщо повністю віддалити батьків від себе, ми можемо втратити і дещо дуже цінне - підтримку і благословення, як би пафосно це не звучало. Адже якщо задуматися, піклування батьків, навіть виражене в невдалій формі, частенько є проявом любові та турботи за нас. Нам, як більш молодим і рухомим організмів, набагато легше змінити ставлення, змінити звички, перейти на новий лад. А батькам в силу їх віку це зробити набагато складніше. Їх страшно ображає наше ставлення до їхніх зауважень, адже вони щиро проявляють турботу. До того ж гостре відчуття, що вони не вічні, примушується їх з подвоєною силою передавати свій досвід. Їм і так нелегко: вони відчувають, як сил і енергії стає менше. А якщо діти проявляють до них холодність, вони приходять до думки про свою непотрібності, малої значущості і цінності,і їм стає ще гірше. Дивіться, що виходить. Дітям і батькам доводиться нелегко, причому найчастіше почуття у всіх однакові, правда, причини можуть бути різними.
Що ж робити, як налагодити стосунки з батьками? Напевно, без ґрунтовного розмови не обійтися. Якщо ж батьки в силу якихось причин залишаються непохитними, доведеться змінюватися дітям. Слухаючи батьківські виховання та зауваження, уявіть, що ви пропускаєте їх через фільтр, відкидаючи все непотрібне і залишаючи тільки увагу до вас. Якщо у вас є особливо болючі теми, намагайтеся їх не піднімати і не підтримувати. Говоріть про що-небудь нейтральне, адже тиха бесіда за чашкою чаю може подарувати затишок і спокій, відчуття теплого спілкування і радості зустрічі. І ще одна порада. Розмова з батьками - прекрасний привід потренувати уміння слухати і чути. Ваша зацікавленість станом думками, почуттями, тата і мами покажуть їм, що ви по-справжньому уважні до них. Це принесе їм заспокоєння, відчуття цінності і значущості. І, можливо, атмосфера розмови стане тепліше, коли вони зрозуміють, що їх почули і зрозуміли. У такому стані їм буде набагато легше сприйняти вашу точку зору.